Я буду писати, кричати, запитувати. Поки відповідь не прийде!

Останні півтора року я працював в компанії, де були задекларовані наступні принципи та цінності: добробут усіх членів команди (а також їх сімей); створення кращої команди ІТ-розробників в Україні; постійне вдосконалення та інновації; реалізація особистості. Ще до того я працював в компанії, де основними принципами та цінностями є: інновації; досвід; якість; оперативність. І для мене це були не пусті слова. Мабуть, тому що я їх сам декларував, та намагався впроваджувати в колективі. Однак, цього було недостатньо. По-перше, цінності так і не стали спільними для усіх. По-друге, не вистачало інших більш фундаментальних цінностей, які були проігноровані. І на цьому місці розповім детальніше.

Здоров’я

Це перша фундаментальна цінність. Якщо з часом люди з якими Ви працюєте байдужі до стану Вашого здоров’я, то Ви починаєте вороже ставитися до такого середовища, адже середовище реагує на Вас відповідно. В компанії, де найголовнішою цінністю є прибуток — Ваше здоров’я це ресурс компанії. Будь-який прибуток не може бути вище за здоров’я людини, бо здоров’я за гроші не купити! Здорова людина = працездатна компанія!

Щастя

Це друга фундаментальна цінність. Здорова людина як правило й щаслива. Здорова і щаслива людина здатна створювати позитивний настрій в компанії. Щаслива людина може проявляти творчу думку та генерувати нові ідеї. Щаслива людина здатна надавати компанії, її продуктам чи послугам додаткову цінність. Щаслива людина = прибуток компанії!

Любов

Це третя фундаментальна цінність, і можливо найголовніша. Любов — це почуття, яке є одним з найсильніших двигунів компанії. На якій би Ви позиції не працювали, любов — це рушійна сила. По-перше, людина, що любить свою роботу — це ефективний співробітник, що здатний не тільки генерувати ідеї, але й втілювати їх. По-друге, любов також допомагає налагоджувати добрі стосунки із колегами. Перші великі компанії пішли якраз із сімейних компаній, тому що такі компанії зароджувались із сім’ї, а сім’я без любові неможлива. Любов — це та потужна сила, яка єднає усіх людей в купі! Людина, що любить свою компанію = процвітання компанії!

Висновок

Вже кілька років ці цінності є для мене майже святими (я бажаю їх всім на день народження). Проте, я й гадки не мав, що ці цінності можуть бути покладені в основу компанії. Є й інші цінності. Вони похідні від фундаментальних: довіра, добробут, реалізація особистості, інновації, досвід, якість, оперативність та багато іншого. Все це здається дрібницями після описаного вище. Якщо є десь люди, які поділяють основні цінності (здоров’я, щастя, любов), то я готовий підписати із Вами договір про співпрацю, та втілювати спільні проекти!

Хто знає, може з цього починається справжня держава?..

Цей пост присвячений вирішенню комунальних проблем українського суспільства. Ми живемо в цікавий час, і нехай не весь український народ увійшов в новітнє інформаційне суспільство, я хочу запропонувати саме інформаційну методологію вирішення найгостріших проблем сьогодення. Традиційно розпочну свій пост з визначень.

Житлово-експлуатаційна контора (ЖЕК) – те, що нас дратує і не зрозуміло за що відповідає і бере гроші.

Примітка: Буду вдячний за більш чітке визначення.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) — юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав.

Цитата з Вікіпедії

Цікаво та інформативно про ОСББ написано на сайті Львівської міської ради. Більш детальна інформація та багато юридичних моментів описано на сайті Української Громади. Але, мої думки забігли трохи далі, власне чим і хочу поділитися.

Кажуть, ідея нічого не варта без реалізації. Мабуть. Кажуть, що реалізації ідеї найважча робота. Напевно. Якщо хтось скористається моєю ідеєю, моїми думками – я буду тільки радий, що став корисним суспільству. Тепер ближче до справи.

Віртуальний ЖЕК або ОСББ

Мета проекту – забезпечення якісними комунальними послугами мешканців українських міст шляхом прямої взаємодії через інформаційну систему в мережі Інтернет. Своєрідна соціальна мережа, учасниками якої є мешканці та виконавці комунальних послуг, підприємці та приватні ЖЕКи.

Мешканець сам викликає до себе потрібного фахівця: електрика, сантехніка, газовика, двірника, ліфтового. Система забезпечує базу даних мешканців та виконавців робіт та інформаційний виклик. Оплата послуг виконується або безпосередньо на місці, або за додатковими домовленостями між сторонами. Існування системи може забезпечуватися або свідомим фінансуванням учасників системи в якості донорства, або втриманням плати за кожен окремий виклик.

Не бачу технологічних складностей для втілення подібної інформаційної системи вже завтра. Для цього необхідно кілька програмістів та підтримка місцевих громад для реклами системи серед населення. Вірю, що така система буде ефективною та можливо прибутковою (наразі фінансових розрахунків не проводилося, бо не вистачає статичних даних).

Тему можна розвивати. Коментарі вітаються! Це можна зробити нижче за текстом.

P.S. Разом ми зможемо!

Справжні мрії народжуються на небесах! Не знаю чому я зараз плачу… Скоріше від щастя. Бо, нарешті, я визначив обрії української національної ідеї. Українці — молода нація. Молода, але дуже сильна нація! Сильна, щоб нарешті побудувати те життя, на яке заслуговуємо. Достатньо сильна для того, щоб побудувати на українській землі щасливе життя! І не треба зациклюватися на химерних речах, достатньо просто прагнути щастя.

Уявіть… Ранок. Сходить сонце. Ви виходите на подвір’я свого будинку і дивитеся в сторону, де починається новий день. Ви знаєте чого хочете, ви знаєте чого прагнути, ви знаєте що сьогодні робити! І тільки одне вас турбує! Як би сьогоднішній день прожити ще краще ніж учорашній! Що ви можете зробити сьогодні, щоб змінити світ на краще?! Це так просто! Хіба ми можемо жити без мети?!

Зараз я лечу додому. Я знаю, що моя дружина чекає на мене також палко як і я її хочу бачити! Україна — мій дім, моє кохання, моє життя, моя робота і мій біль. Пам’ятайте українці, в жодному місці на Землі ми не будемо відчувати себе так добре як вдома, в Україні! Де б ви не були, як би там гарно не було, які б комфортні умови там не були — в душі відчуватиметься порожнеча. Чому? Тому що не ми будували це життя…

Тільки ми — Українці — можемо побудувати у власній країні ті умови, де ми будемо дійсно насолоджуватися життям. Саме українським життям, яке побудуємо власними руками, власним розумом і власним серцем. Тільки тоді ми зможемо поважати себе, тільки таким чином ми отримаємо власну національну гідність, яку не потрібно буде доводити іншим, бо у нас буде головне — здобуток!

Ми не повинні бути кращими за всіх! Ми просто маємо робити якнайкраще! Як розуміємо, як вміємо. Ніхто не зробить за нас те, що ми маємо зробити. І як мені хочеться, щоб всі в Україні хотіли би просто бути кращими! Кращими в тому, що ми вже вміємо робити і чому ще можемо навчитися. І не важливо те, чим ми займаємося.